Чи справді, що усі наші рахунки будуть під тотальним контролем з 1 серпня 2025 року через запровадження відкритого банкінгу в Україні?
Що таке цей Openбанкінг? Які його переваги, недоліки та ризики для звичайних користувачів банківських платіжних карт? Про це усе у сьогоднішній статті.
Або ж українською - відкритий банкінг - це концепція, яка передбачає надання стороннім компаніям, таких як фінансові компанії, доступу до банківських даних клієнтів через спеціальні програмні інтерфейси за згодою клієнта.
Раніше банки не ділились платіжними даними своїх клієнтів, не надавали можливості іншим компаніям отримувати доступ до такої інформації, бо їм це не вигідно. Адже навіщо банку це робити, якщо банк витратив кошти на залучення такого клієнта і банк хоче, щоб клієнт користувався послугами лише цього банку?
Тож банки навіть не розробляли програмне забезпечення, яке б дозволяло ці дані отримати іншим компаніям.
Але з 1 серпня 2025 в Україні починає діяти відкритий банкінг. І це означає, що банки тепер зобов'язані надавати доступ до фінансових даних своїх клієнтів іншим установам, якщо клієнт банку надав на це згоду.
Якщо клієнт не надав згоди, то банк не має передавати ці дані. І це спростовує першу страшилку, яка гуляє в інтернеті, згідно з якою з 1 серпня 2025 податкова, соціальні служби, поліція, ті всі держоргани отримуватимуть дані про ваші рахунки.
Ні, жодні дані автоматично нікуди не передаватимуться. Лише ви, як клієнт, зможете надати згоду або відмовити у передачі інформації.
Зараз спробую пояснити простіше, як це працює.
Умовно, якась фінансова компанія створює застосунок для аналізу ваших витрат та складання сімейного бюджету. Щоб автоматично порахувати, скільки ви витрачаєте, на які покупки ви витрачаєте, такий застосунок просить надати вам доступ до ваших рахунків у Монобанку, ПУМБі чи будь-якому іншому банку, в якому у вас відкриті рахунки.
Якщо ви не погоджуєтесь, то таку інформацію застосунок не отримає, а якщо погоджуєтесь, то застосунок отримує дані про ваші рахунки в цьому банку, про історію ваших операцій, про залишки на ваших рахунках і так далі.
Таким чином, застосунок автоматично прорахує, на які категорії витрат ви витрачаєте кошти по ваших платіжних картках.
Також, якщо ви передумали, то можете відмінити згоду, і більше застосунок не зможе отримати дані про ваші рахунки в тому чи іншому банку. І це спростовує другу популярну страшилку, яка гуляє в мережі, згідно з якою з 1 серпня 2025 в Україні запроваджується єдина банківська платіжна система і що відтепер, якщо у вас на рахунку немає коштів при купівлі, то кошти автоматично спишуться з вашої якоїсь іншої кредитної картки, яку ви відкрили, але ніколи не використовували. Або що вам автоматично при недостатній кількості коштів відкриється кредитний ліміт для здійснення покупки.
Ні, такого немає. Та й навіть ще немає застосунків, які б дозволяли автоматично списувати кошти з іншої картки, якщо на основній немає достатньо коштів у момент здійснення покупки. Проте із запровадженням відкритого банкінгу такий застосунок насправді може з'явитись.
Адже якась компанія може розробити такий застосунок, і якщо ви хочете, ви можете надати доступ до своїх фінансових даних у своїх банках і тоді налаштувати, з якої картки списуватимуться кошти, якщо на основній карті їх недостатньо.
Ключове тут - надати згоду і налаштувати. Тобто без вашої згоди нічого не відбуватиметься, і ви самі обираєте, з яких карт можна списувати кошти, а з яких - ні.
Якщо не хочете, щоб з якоїсь картки списувались кошти, бо, наприклад, вона кредитна, просто приберіть її зі списку - та й усе.
Проте нагадую, станом на зараз таких застосунків ще немає. Принаймні я таких ще не зустрічав. Якщо ви знаєте такі застосунки, то напишіть про це у коментарях.
Ви можете сказати, що деякі банківські застосунки вже дозволяють підв'язати картки інших банків. Так, наприклад, у Приватбанку ви і раніше могли додати картку іншого банку і нею здійснювати платежі із застосунку Приват24. Але жодні дані, жодна платіжна історія по цій карті не передавалась. Фактично ви просто зберігали реквізити картки іншого банку для платежів.
Для банків запровадження відкритого банкінгу - це більше недолік, аніж перевага, бо тепер вони зобов'язані за згодою клієнта ділитись фінансовими даними з іншими компаніями. І це, відповідно, дозволить фінансовим компаніям створювати різні зручні фінансові застосунки, які дозволятимуть в одному застосунку мати, наприклад, усі рахунки клієнта, відкриті в різних банках.
Ці застосунки зможуть пропонувати клієнту якісь знижки чи акції на основі аналізу платіжної історії та фінансової інформації такого клієнта, і це створює для банків велику конкуренцію.
До недавнього часу банківські дані були закритими. Вони належали банку, в якому клієнт обслуговується. Саме цей банк мав монополію на інформацію про фінансову поведінку клієнта: про депозити, витрати, про щомісячні, регулярні надходження та навіть підписки на стрімінгові сервіси.
Відкритий банкінг змінює це і загострює конкуренцію на фінансовому ринку. Це саме через потенційне збільшення конкуренції зі сторони фінансових установ у зв'язку із запровадженням відкритого банкінгу банки почали створювати нові, не зовсім банківські продукти та сервіси. Наприклад, Монобанк створив маркет - магазин кешбеків, а інші банки - якісь свої послуги. Це тому, що банки розуміють, що на їхнє поле зайшли фінансові компанії, які швидкі і не такі бюрократичні, і забирають у них клієнтів.
Тому банки стараються вийти за межі зони комфорту і пропонувати нові, не зовсім банківські послуги, щоб втримати клієнтів, щоб клієнти продовжували користуватись банківськими застосунками тих банків, у яких вони мають відкриті рахунки.
То з відкритим банкінгом ми переходимо від моделі, де кожний окремий банк - це окрема закрита організація, до моделі "банк як сервіс".
Тут, звісно, є і переваги, і недоліки.
Серед переваг - це конкуренція, яка має створити для користувачів кращі та привабливіші, а навіть індивідуальніші продукти та послуги.
А серед недоліків - це ризики, пов'язані із шахрайством, бо кіберзагрози можуть зрости через збільшення доступу до інформації — в одному застосунку, в одному середовищі.
Open Banking - це не примха НБУ, це світова практика. В Європі Open Banking запроваджений вже декілька років тому. І, наприклад, популярний в Україні Revolut використовує Open Banking, щоб надавати кредити.
Але нам не слід очікувати сплеску появи нових крутих сучасних сервісів одразу з серпня. Навіть не слід очікувати чогось значного у перші роки після запуску відкритого банкінгу, оскільки на початковому етапі значні ресурси будуть спрямовані на налагодження процесів і забезпечення відповідності регуляторним вимогам.
Банки тільки створюють апішки для роботи з новими вимогами. Станом на 1 серпня 2025 року лише одиничні банки будуть готові до відкритого банкінгу. Ощадбанк, наприклад, уже в кінці липня опублікував технічну специфікацію для відкритого банкінгу. Інші ж банки можуть це реалізовувати - не те що місяцями - роками можуть.
Щодо інформації, яка передаватиметься за згодою клієнта, то це: дані про рахунки, транзакції, інформація про клієнта, кредитні ліміти, персональні дані - але лише ті, які клієнт погоджується передати.
Слід наголосити, що цю згоду клієнт надає не в анкеті, яку він підписує при відкритті рахунку в банку, а у застосунку чи на сайті фінансової компанії чи сервісу. Відповідно, якщо ви згоди не надаєте, то дані ваші ніхто не отримає.
І це спростовує ще одну страшилку з інтернету, згідно з якою з 1 серпня 2025 року настає кінець банківській таємниці, бо всі банки у своїх договорах на обслуговування внесуть зміни на обов'язкову згоду клієнта на передачу його даних іншим фінансовим установам.
Ні, згоду на передачу даних ви надаєте не в анкеті банку, а будете надавати у сторонньому сервісі, який ви плануєте використовувати.
Наприклад, якщо ви користуєтесь сервісом таксі, то такий сервіс може попросити вас надати згоду на отримання даних по ваших банківських рахунках. Якщо ви погодитесь, то цей сервіс може вас інформувати, коли будуть знижки чи кешбеки на замовлення таксі по ваших картках, по яких ви надали згоду. Та й надаючи згоду, ви її надаєте не до кінця ваших днів.
Ви зможете встановити термін дії згоди або ж буде термін, коли згода втрачатиме дію. І потрібно буде знову ваше погодження на отримання фінансових даних.
Тож, як висновок: ніякий тотальний контроль на ваші рахунки з 1 серпня 2025 не встановлюється. Банківська таємниця не скасовується. І якщо ви не користуєтесь сторонніми фінансовими застосунками чи сервісами, то, по великому рахунку, для вас взагалі нічого не змінюється. Та й на появу і реалізацію справді нових сервісів, які працюватимуть по відкритому банкінгу, підуть не те що місяці - цілі роки.
Comments 7
А цікаво що станеться з лімітами на р2р перекази, сплати закордоном та іншими. Зараз це окремо на юзера в кожному банку. А якщо банки обміняються інфо? Буде загальний ліміт? Він буде дорівнювати сумарному з різних банків зараз/збільшиться/зменшиться? Функція додати карту іншого банку в приват24 вже давно є, в чому покращення не дуже зрозуміло, крім того що не за для зручності це все робиться, а щоб шейпити всі ці ліміти і операції по людині загально.
Так, звісно - все для зручності користувача робимо. Тільки я вас про це не просив.
Одна компанія отримає доступ і потім буде продавати іншим, як це роблять мобільні оператори. Взяв кредит в одному банку - наступного дня вже буде купа дзвінків с пропозиціями від інших.
Це лохотрон... спочатку присадили всіх на безнал, а потім типу для зручності нате вам платформу)) ще ніколи держава нічого не робила для зручності людини) а лиш для додаткового контролю. А коли багато почнуть користуватись цим, то запровадять відкритість даних)) і систематизувати інформацію буде в рази легше
"Для зручності..." ) "Для інтеграції..." ))) Ви це серйозно? Це черговий крок до глобального контролю. Це дуже зручно для держави в першу чергу. Усі користувачі банківських послуг , самі залазять в загончик де іх можна порахувати та контролювати. Вот і все, панове...Вот і все ))
Щоб інформація передавалась між банками я маю надати згоду. Так, але ця згода буде примусова, на кшталт як зараз до кожного договору обслуговування ми маємо підписати згоду на обробку перс даних інакше угода не відбудеться
Так, це буде не так безпечно як банк сам займається безпекою даних) Найбільший злив даних по українцям відбувся через державний застосунок Дія. Короче, готують фундамент для легкого контролю. Зараз "ні ні, податкова не має доступу", потім рада за 1 один день проголосує і вже - оп, є доступ
Як на мене, то це повна дичина. Це крок для подальшого доступу податкової до рахунків і не більше. Набагато корисніше було б затягнути в Україну повноцінний PayPal наприклад. Щоб підприємці могли прозоро торгувати зі світом як у Європі. А то тягнуть з тієї Європи тільки податки та якісь недолугі закони.